Мамо, а вже осінь до нас прийшла,
Та не можем на всі груди радіти.
От якби перемогу вона принесла,
І додому щоб вернулись всі діти.
У нас коїться матусю страшне,
Те, що наші дідусі нам пророчили.
Наперед вони знали тоді, що буде,
Ось в таку ми халепу всі вскочили.
Мамо, а вже осінь до нас прийшла,
"Як ви там у садах квітучих?"
В небесах там завжди панує весна,
А в нас небо у звірах літучих.
Плаче небо і стогне від болю земля,
Бо найкращих синів забирає.
Вкриті кров'ю українські поля,
Мамо! серце крається і завмирає.
Мамо, а вже осінь до нас прийшла,
"Не мовчіть, ну скажіть хоч би слово?"
Ком у горлі не можу зв'язати слова,
Лише пташка співає десь соло.
Ще не раз на минутку до вас забіжу,
Помолитись на вашій могилі.
Знаю точно, розради я тут не знайду,
Поділюсь, наяву, що сказати не в силі!!!
Мамо, а вже ос нь до нас прийшла
© Copyright: Людмила Кравченко 4, 2023
Свидетельство о публикации №123101400399
Свидетельство о публикации №123101400399
Рецензии