Стікає осінь краплями по склу,
по листю лип, що вимиті до лиску
і по землі – пласкій життя колисці...
Циганську голку взяти та линву,
низати кільця у сумній калюжі,
плести кольчугу від біди цупку,
щоб страх війни лише вряди годи
міг висунути пазурі свої і зуби.
Хай тільки вітер-суховій загроза,
та губи влітку шерхнуть без води.
Та піт по лобі, по щоках не згуба.
Лий дощ!
Обмий пекучі пухирі від пекла Ра,
Врятуй від спраги висушені трави,
щоби жаги позбутись, ворогів навали.
І щоб калюжа наче моря гавань,
щоб вітер гнав і ніс по рябині
всі яхти-листя, їх вітрила неземні,
щоб вітер справний, наче навмання,
гнав різнобарвні крила яхт...
Плести кольчугу
© Copyright: Соловей Заочник, 2023
Свидетельство о публикации №123101203347
Свидетельство о публикации №123101203347
Рецензии
..так хочется созерцать..безоглядно радоваться...радоваться солнцу или дождю, от грома и молнии не вздрагивать...чтобы сердце не сживалось от новостей...чтобы не провожать с тревогой каждую железную птицу, пролетающую в небе...
Нина Уральская 26.10.2023 15:14 • Заявить о нарушении
Нина Уральская 26.10.2023 15:14 • Заявить о нарушении
Да, хочется мира и нормальной жизни, Нинуль...
Не спать в одежде, спать спокойно, просыпаться не от сирены...
Не прислушиваться ни к чему, кроме птиц...
Обнимаю!
Соловей Заочник 27.10.2023 09:25 Заявить о нарушении
Не спать в одежде, спать спокойно, просыпаться не от сирены...
Не прислушиваться ни к чему, кроме птиц...
Обнимаю!
Соловей Заочник 27.10.2023 09:25 Заявить о нарушении