Гроза
і жити чесноті — кому половину, а більшості — чверть.
Осмута осіння: схилила без листя всі віти лоза.
Нема воскресіння, коли так жахливо вмирає Гроза.
Немає пощади. Безмірна печаль переплавиться в сталь.
Не помсти заради — за те, аби зникла навіки ця шваль.
Немає, немає під небом погідного місця мені.
Збираються в зграю — мої побратими, мої журавлі.
(світлина: Франсіско Гойя. 3 травня 1808 року. 1814)
Світлина: Франсіско Гойя. 3 травня 1808. 1814.
Свидетельство о публикации №123100600436