На підвіконні там щебетав соловей - про волю просив , і трохи води
І злий ворог проклятий - в клітку солов;я хотів посадити
Крила палив солов;ю , і голодом морив - не здавався ворог триклятий , але момент один пропустив
Птаха хотіла на волю - шукала усюди шляхи
І спрагу до волі - ворог не зміг перемогти
І птаха маленька - в долоню розміром приблизно
Крила віджили , і характер стальний - зміг перемогти катівню
Клітку розжав , і полетів у вирій - коли спрага є до життя , то з часом , і приходить надія.
Про волю, спрагу до перемоги
© Copyright: Андрей Раков, 2023
Свидетельство о публикации №123100307167
Свидетельство о публикации №123100307167
Рецензии