Рiдна мова

Одного разу на свиті жив один справжній козак, який робив багато добрих справ, але мав одну дивну особливість.
Він іноді забував свою рідну мову як начебто втратив пам'ять, але міг розмовляти на інших мовах з чужими людьми яких зустрічав на своєму життєвому шляху.
Він багато їздив по різних країнах і знав багато мов, так що вмів на них трохи розмовляти.

Він давно жив у своїй маленькій хатинці, в одному чудовому містечку, поруч з ним жила його дружина та діти.
І ось одного разу до його будинку приїхав один місцевий чоловік і почав закликати його зробити чогось лихого, з початку піти пограбувати сусідню ферму, а потім випити разом з ним горілки.
-Ну підемо, підемо, - казала йому місцева людина - мені зараз сильно потрібен друг який зможе мене допомогти, спочатку тягнути зерно з ферми, а потім напитися і довести мене додому.

Козак не мав бажання з ним розмовляти і прикинувся що не знає рідної мови, повторюючи лише одні слова своєму гостю.
-Я не розумію, я не розумію.
-Так ти що не знаєш мови? -здивувався чоловік. -Ах ти клятий москаль, лях чи бусурманін .... А до речі хто ти є?
-Я не розумію... - тільки повторював козак.

Вислухавши багата прокляття, людина пішла, тільки повторюючи під ніс:
-Будь ти проклятий хто б ти не був.

А козак махнув на нього рукою і лишився працювати далі.
Одного разу до його хати приїхала іноземна людина, вона чи була москалем чи ляхом, чи бусурманом, козак цього не знав але він вийшов зі свого дому і вислухав те що хотіла іноземна людина.
-Доброго вам дня - казала людина на іноземній мові. -Прошу вас дозволити мені напоїти коня, ми з ним втомилися.
Тоді козак подумав і відповідав йому теж іноземною мовою:
-Будь ласка пийте.
-Дякую, дякую,-відповідав іноземець-Я дуже радий зустріти тут людину яка знає нашу іноземну мову. Хочу у вас ще запитати чи не буде у вас праці для мене, я готовий працювати за їжу, ночівлю та трохи грошей.
Козак подумав і знову відповів:
-Звичайно у мене є для тебе іжа, ночівля, робота та гроші. Мене потрібен пастух для худоби, якщо хочеш заробити гроші ось тобі робота.

Спостерігаючи за цим збоку, дружина козака одного разу запитала його:
-А чого ти одних людей розумієш, а з іншими, прикидаєшся, що не розумієш їх?
-Я намагаюся -відповів козак-розмовляти на одній мові тільки з тими хто говорить чогось корисне, а ті хто розмовляють дурниці чи божевільний, ніколи не зможе зі мною знайти однієї мови.
-Не розумию?- говорила йому дружина.
-Ось подивися, нам потрібний був пастух, я його знайшов, коли зустрів цього хлопця. Хто вин для мене немає сенсу, будь вин місцевим, будь іноземцем, найголовніше щоб його голова була на правильному місці, а якщо голова на правильному місці означає я буду, говорити з ним загальною мовою.
Дружина здивувалася своєму чоловікові, але прийняла його таким яким він був, тим більше, що справи у них йшли добре.
Ось так йшов час, поки одного разу до будинку козака не зібралася толпа розгніваних дурнів, які прийшли до козака щоб вигнати його з містечка. Стверджуючи що він не вміє розмовляти на рідній мові, та ховає в собі таких як вин іноземців.
Вони навіть привели з собою міського голову щоб він змусив козака виїхати з містечка, стверджуючи що він чи москаль, чи шлях, чи бусурманин.
Наводячи свідчення як козак розмовляв російську, польську та турецьку мову.
Коли прийшов міський голова вин не міг зупинити свій сміх, адже він знав козака і знав що той знає рідну мову, запитавши у козака:
-Чому ви не розмовляли з цими людьми на рідній вам мові?
-А навіщо мені з ними розмовляти - казав козак- що користне чи розумного вони можуть говорити, нічого, адже у них тільки одні дурниці в голови.
-Погано-відповідав голова-адже тепер вони вважають що ви чи москаль, чи шлях, чи бусурманін.
Вислухавши його козак, махнув рукою і казав:
-Для мене краще бути іноземцем для ідіотів, ніж розмовляти з ідіотами спільною мовою.