дума
Перед очима — місяця ущерб,
і за туманами пливуть до моря,
мов кораблі, листи плакучих верб.
І теплий легіт душу сповиває,
і на добраніч жайворон співа,
і згадую, що говорив Ісайя,
і букви самі пишуться в слова,
та так, що їм не вистачає місця,
як відпочинку втомленим часам.
Тече вода, стає повнішим місяць
і вказує доріжку кораблям.
А за Бахмуткою — рубіж і ворог,
схопив в облогу українську ніч.
І грім гримить затим, спочатку — сполох,
і цей пекучий щем помежи пліч.
Свидетельство о публикации №123092801832