Не впускайте в душу осінь,
Хай вона гуляє в лісі,
Хай шукає свій притулок
На спустілих берегах,
Хай зігріється під сонцем
На сухім духмянім сіні
І вбере цілющий трунок
І захоплення нектар.
Не впускайте в серце осінь,
Хай милує очі златом,
Перламутровим бурштином
І гранатовим вином.
Хай іде в убранні жовтім,
Хай летить строкатим птахом
І чарує душі блиском
І рубіновим вінком.
Не впускайте в думи осінь,
Хай вона пливе у хмарах
Над лісами і полями,
Посилає нам дощі,
Як у дзеркалі прозорім,
Відбивається у травах,
Пролітає над морями
І виблискує в росі…
Коли сумно в світі Божім,
А від болю тіло терпне,
Коли марево туманне
Непідвладне молитвам,
Не впускайте в душу осінь,
Не запрошуйте у серце,
Навіть в думи не впускайте,
Хай живе своїм життям…
Не впускайте осiнь
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123092405672
Свидетельство о публикации №123092405672
Рецензии