Ти кажеш, що в душі у тебе осінь
Холодна, непривітна, дощова,
Що не палає в серці щастя пломінь,
Там – чорна хмара смутку і сльота…
А хочеш, я візьму яскраві фарби
І намалюю осінь золоту?
Там буде все: і квіти й теплі ранки,
Усе, крім хмар і ревного дощу!..
Я намалюю сонце в синім небі,
Хмарки біленькі, стежку у гаю
І Осінь дивовижну, справжню леді,
Ще й барвами додам краси вбранню.
Я намалюю озеро прозоре,
І білосніжних лебедів, і клен,
І нас закоханих, і поле неозоре,
І жита оксамитний гобелен…
Хай нагадає радісне малюнок,
Щоб ти в душі стан спокою відчув.
Повір мені, забудеш ти про смуток,
Коли побачиш розкоші тріумф!..
А хочеш?..
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123092401895
Свидетельство о публикации №123092401895
Рецензии