Я нічого про тебе не знаю,
Тільки очі твої, як яса!
Хто ти є, і з якого ти краю,
Незнайомка прекрасна й сумна?
Знаю, ти не розкажеш нічого.
Не заглянути в душу чужу.
Може, ти розтривожилась щойно
І картаєш хвилину скрутну?
Може, втратила віри вітрила,
Опинившись одна в чужині?
Чи з коханим війна розлучила
І жбурнула у сни крижані?
Я душею твій біль відчуваю,
Бо й сама сподіванням живу:
То додому щодня вирушаю,
То у мареннях ночі пливу…
Не дізнаюсь, напевно, ніколи
Ні наймення, ні долю твою…
Розбрелися по світу мільйони,
Лиш мольбу посилають Творцю…
Хто ти є, чарівна Незнайомка?..
З розбентежених вуст ллється блюз…
І усмішка твоя загадкова,
І в очах – невгамований сум…
Незнайомка
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123092207517
Свидетельство о публикации №123092207517
Рецензии