Моє життя, воно таке мінливе:
То гріє, то дощами полива,
Принадливе, як квітка, і чутливе,
Жалюче інший раз, як кропива.
Уранці прокидаюсь і не знаю,
Чим буде сьогодення для душі.
Можливо, я удачі мить спіймаю,
А, може, буду в горі і журбі.
Живу весь час, немовби на вулкані,
Тривожно прислухаюсь до звучань:
То бачу щось потворне у тумані,
То згадую стихію руйнувань.
Пошли, о, доле, хоч би наостанок
Щасливе і погідливе життя,
Дай тиху ніч і радісний світанок,
Як келих живодайного вина…
Мiнливе життя
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123091906657
Свидетельство о публикации №123091906657
Рецензии
Неможливо повірити що українською мовою Ви пишите не так давно.
Ваші вірші такі гарні, чутливі, щирі і просто НЕПЕРЕВЕРШЕНІ.
Коли талан є, то його відразу видно.
З повагою і теплом.
Оля Савенко 20.09.2023 20:38 • Заявить о нарушении
Ваші вірші такі гарні, чутливі, щирі і просто НЕПЕРЕВЕРШЕНІ.
Коли талан є, то його відразу видно.
З повагою і теплом.
Оля Савенко 20.09.2023 20:38 • Заявить о нарушении
Дякую, Олю. Дійсно, важко повірити. Але так є насправді. Це видно і на цьому сайті. Ще раз дякую за теплі слова.
Галина Чехута 20.09.2023 23:34 Заявить о нарушении
Галина Чехута 20.09.2023 23:34 Заявить о нарушении