Душу адчынi для сумоты...
Душу адчыні для сумоты,
Асенняй няяснай журбы.
Жыві без ніякай турботы,
Ідзі, падыдзі да вярбы,
Сарві яе лісцік шурпаты,
Ці гладкі - зусім залаты,
Нясі яго ў сэрцы дахаты,
Да зімняй глухой нематы.
І ўспомніш тады ты сумоту,
Асенняй пяшчоты журбу
І ніцае голле ля плоту -
Сваю залатую вярбу.
15. 09. 2023 г.
Свидетельство о публикации №123091503895