Відлуння літа ще всюди чується щодня,
Земля зігріта, дарують радощі моря.
Ще на отавах – трави зелений оксамит,
Ще дуже щедро дарує ранок неба синь.
Яскраво квітнуть в садах троянди запашні,
В лісах дерева стоять у літньому вбранні.
Гаї не сяють від палахких осінніх барв,
Спекотний серпень ще надає природі драйв.
Куди не глянеш – все червоніє від плодів,
Горить калина, йдуть аромати від грибів,
Малини барви поетизують горизонт,
Ще надихає хмарок легких рум'яний фон…
От тільки вітер вночі вже тлінням обдає,
Гніздо лелече – немов опудало старе.
Вже віє смутком від жовтих цяток на гіллі,
Меланхолійність уперто рветься у вірші…
Вiдлуння лiта
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123091005287
Свидетельство о публикации №123091005287
Рецензии