Мелюзiна

Вірш створений на основі давньо-франкських легенд.
1-9.09.2023.
Запис у виконанні автора з відео можна подивитися тут:
https://www.youtube.com/watch?v=2vmyE_AID-Y&ab

Чарівний казковий світ
Відзеркалює легенда…
На поверхні мерехтить
Сяйвом місячним непевно
Диво-острів Авалон,
Піднімається над морем,
Магія – його закон
Поєднання щастя й горя…

Жила була красуня - діва Мелюзина,
Що знала магію природи й Авалону світ чарівний.
Людську подобу мала вдень, вночі ставала
Вбрання знімаючи, змією із смертельним жалом…
Одного разу вдалині від всіх людських будинків й замків,
Її побачив лицар Раймондін й одразу закохався,
І Мелюзині щиро в тому молодик зізнався.
І діва-фея зголосилася на шлюб із смертним, тільки знала,
Що є змією із смертельним диво-жалом.
Вона йому відповіла: - Ти маєш обіцяти
Лише одне не бачити, як буду я купатись,
І по суботах, коли я з собою наодинці,
Ніколи не зайдеш в мої покої й не побачиш мене, лицар.
Дружина силою магічною підкорювала землі й замки
І став могутнім лицар Раймондін, багатство мав і владу.
І Мелюзина народила десятьох дітей шляхетних,
І заснувався Лузін*янів рід величний й славетний.
Але не може бути добре в світі, де є чорна заздрість:
Брат Раймондіна наклеп звів на Мелюзину якось
І той зайшов в суботу до дружини і побачив,
Що замість ніг вона купає довгий хвіст гадючий…
І Раймондін назвав дружину перед всім двором змією,
Перетворившись на дракона Мелюзина відлетіла в небо.
Але любов її й до цього часу захищає
Рід Лузін*янів, Авалон її тепер ховає…
Нажаль, у смертних вада є одна – любити вічно
Не можуть. І тому їх щастя поглинає Потойбіччя.
І повертається прекрасна Мелюзина в Авалон і плаче,
І течія несе серед холодних вод її любов гарячу…

Диво-острів Авалон,
Піднімається над морем,
Магія – його закон
Поєднання щастя й горя…
На поверхні мерехтить
Сяйвом місячним непевно
Чарівний казковий світ –
віддзеркалення легенди…