Накрапає дощ осінній,
Сизе небо – у імлі.
І здається, час вечірній
Крадькома іде в пітьмі.
Я дивлюсь: в зажурі квіти,
А калюжі морщить бриж.
І пташині стихли співи…
Може, ноти дощик змив?
Мабуть, треба щось робити,
Щоб змінити сірість дня.
Підберу яскраві рими
І утішливі слова.
Я дістану куртку жовту,
Пов'яжу червоний шарф,
Кумачеву парасолю –
Хай засяє, ніби жар.
Кольорами осяйними
Приоздоблю день сумний,
Заясніють навіть бризки,
І притихне дощ нудний.
Вийде з хмари сонця промінь,
Заблищить роса на склі.
Усміхнеться радо Осінь,
Потепліє на душі.
Треба щось робити
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123090805458
Свидетельство о публикации №123090805458
Рецензии