Абстрактні кулі та іржа
Безмірним дотиком ножа
Вже переписують минуле,
Є чад, є сморід, є межа.
Конкретні мінарети доль,
Гримить мінорно вакуоль,
Межа росте із заборон,
Кривавий пнеться пантеон
До самих зір, і там, у вирі
Знайде він вдячність у валькірій,
Знайде свої поля Ілу,
Відкриє світло та імлу.
І перемога, хоч і з болем,
Шепоче мантрою : "Поборем!".
Abstract
© Copyright: Марина Чиянова, 2023
Свидетельство о публикации №123090602116
Свидетельство о публикации №123090602116
Рецензии
