про дивовижу

Віднайти дивовижу
пощастить бозна-де.
Сніг плекає підсніжник,
доки квітень іде.
Око зріє небогу,
чужину мов черінь.
Місяць вкаже дорогу
до країни цвітінь.
Не завадить потребі
повернутися в ліс,
де утішливий легіт
шелевів верболіз,
де ми разом гойдались
у колисці весни,
і коханню скорялись
без вини, до війни.

світлина: Тетяна Яблонська. Скоро літо. 1961.


Рецензии