Присвячено ревнивицям
Це ревність люта. Їй раба.
Нестерпний біль скував навіки,
Постійні муки та журба.
І, наче птаха у полоні
Складаю відчай у вірші.
І, мов гадюку у долоні
Тримаю помсту у душі.
Скоріш біду омрію з нею,
Ніж побажаю їй талан.
Шалений знаю гнів душею,
Стерпіть не можу цей обман.
Та не спиняю ревність кляту,
А любий робить вибір свій.
І маю долю вже затяту,
Але повірте, буде мій!
Свидетельство о публикации №123090404232