про схов та смуток
Коли твоя почине варта,
не вічним сном, проте глибоким,
тобі відтак чекати варто
на погляд цей — тисячоокий —
зіниці зоряного неба
в твої несамовиті очі —
в полоні у шакалів — лева,
шляхетності у брані збочень,
і відокремити свободу
від співчутливої усмішки,
і вибавлятися без згоди
недоброзичливців зловтішних.
Тоді ти звільнишся від схову
лише на мить. І смуток знову.
світлина: Вільям Холман Хант. Післямова, вечір у Єгипті.
Свидетельство о публикации №123090303099