Залишилась я з ними "на хаті"сама-
з молодими трьома пацанами,
у яких ані грама поваги нема
до ровесниці власної мами.
Вхідні двері надійно зачинені,
спроба втечі явно приречена:
роздягають мене очима
ті,хто вчора ще був малечею.
Ще учора до школи ходили вони,
називали мене по-батькові,
а сьогодні зухвало знімають штани,
обіцяють глибоко запхати.
Влаштували мені цей сюрприз,
як не дивно,вчорашні відмінники:
вимагають від мене зробити стриптиз
і феляцію,щоб не завагітніти.
Я зворушена-сльози бринять на очах.
Не дарма я їх вчила любити ближнього...
Верхній одяг знімаю і вразлива жіноча
душа
залишається в імпортній нижній білизні
Тимчасово забираю смартфони у них,
перехоплюю ініціативу.
Чоловік у відрядженні,отже,може,це навіть
не гріх-
це скоріш фізкльтпауза або п'ятихвилинка
спортивна.
Украинская педагогическая поэма
© Copyright: Андрей Яременко Львов, 2023
Свидетельство о публикации №123082907569
Свидетельство о публикации №123082907569
Рецензии
