про серпень серпанок та дударя

За цей солом'яний медовий ранок,
наш полустанок на шляху звитяг,
за твої кудрі і тонкий серпанок,
володар-серпень, що на них простяг;
за живину студеної водиці
і перший зліт у небо журавля,
кохати і боротися годиться,
і стяг носити на кінці шпиля.
І я борюся, і ношу, і марю,
і ці слова, що рік читаєш ти,
пишу і перепрошую: «Дударю,
їх заспівай чи просто насвисти,
аби пливли човни по Україні,
аби удача потурала козакам,
аби посріблена листва раїни
гойдалася у відповідь вітрам».
світлина: Архип Куїнджі. Райдуга. 1900–1905.


світлина: Архіп Куїнджі. Райдуга. 1900-1905.


Рецензии