Так важко заживають рани

Так важко заживають рани,
Що чинить чоловік близький, –
Великі і малі омани,
Та навіть вигук надрізкий.

Так рани заживають важко,
Що аж не пишуться вірші.
І дихаєш глибоко, тяжко.
І камінь не спада з душі.

Коханий ти, чи ти кохана, –
Будь ніжним в слові від рання...
Як важко заживають рани,
Коли їх муляти щодня...


Рецензии