про художника та музу

Не вберегти тієї ночі нам,
коли жага і музика лунали
і укривав нас заповітний крам —
переплетіння рук і душ обталих —
від непідступності льодовиків,
імли і хвилювання Чортомлика.
В лихій облозі вражих прапорів,
аби відтак не збитись з пантелику,
Ми брали кожному нове ім'я
і вишивали квіти на поликах.
Я звав тебе: «Мелодія моя»,
а ти навспак мені: «Ти мій музика».
Виводив я калину на плечах;
ти гаптувала соняшник і руту.
Тече Дніпро у різних берегах
і живить вольницю розкуту.


світлина: Яцек Мальчевський. Художник та Муза. 1898.


Рецензии