Коли - в нестерпних аонідах,
Купаються - почуття митця...
Коли - знак затемнення грізний,
Посмішку - стирає з обличчя...
Коли - в годину безрадісного чування -
Тисниться - мовчки сльоза...
Коли - все так повільно тліє,
І не вщухає - гроза...
Коли - змій вповзає крадькома,
Мені в душу, єхидно - лисніть...
Я все що мав, проклинаю -
Веселощі, згаслу пристрасть,
Зрадників жадібних, перемоги,
Продажних і підлих людей...
О, як мені зараз не вистачає!
Надійних та вірних друзів,
Того, кому віри - надійніше,
Не буде вже – ніколи...
Того, хто зброю – не складе,
Свободі - довіряючись - завжди...
Коли - в нестерпних аонiдах... На украинском языке
© Copyright: Луций Вер, 2023
Свидетельство о публикации №123082100208
Свидетельство о публикации №123082100208
Рецензии