От якы тут мы Потап са й Настай!
Как ты ни крути, а мы не пара, забава! –
Я жэ на тоби жынытысь збырався й! –
Гай! Да а чо мни ты ны дар ны цвытка жэ? –
Да, тоби дасы кобасы!
Вот вона яка, ах, да дивка крутая!
Кажэ, шо к высни мни шэ вжар поросятка й.
А я жэ и вир тэйи хы3й заразцы.
Ну, шо с ПонизовЯ, дывы.
И булы й кан-кан да сияла луна щэ ж!
И мынэ взяла да й скынь тая самка:
Кепочку схваты д с-пуд мэйи сракы,
Гой, да на сыбэ жэ гоп!
А потом куды… да, хы, на остолопа,
Шо взьмы соблазны свэё нежнэё попко зь.
Ах, а я б вам грав но вальсы гармонько?
От яка малинка ув жлобк!
Свидетельство о публикации №123081804956