про тенета
наче точка роси до стебелець зневожених трав,
і не можу знайти собі місця, куточка, палати,
де я більше, ніж в мріях тебе обіймати жадав.
Сповиває не простір часин і епох павутиння —
кривоногий павук по траві візерунки плете,
наче спить, втім чекає, коли ця рудява лемкиня
у крисані квітучій в плетіння потрапить. Проте
перший пломінь світанку розчинить і сон, і тенета.
І коштовні клейноди не здатні наблизити час
до весни. Вже не в силах чекати, ми скинем верети,
я тебе захоплю, і ти звільниш мене водночас.
Свидетельство о публикации №123081400931