Хитнулись вліво темні терези,
І горе пролилось в порожні чаші.
Дорога від пролитої сльози
Спішить туди, де мабуть, буде краще.
А поки біль, мовчання, падолист.
Тоненький серп, що жне життя й незгоди.
Ніколи не повернеться колись.
Та каламуть покине тихі води.
Засяє світлом сонячна ріка,
І зеленню вберуться пружні віти.
Щоб не було, хай хто не наріка,
Нам все дано, що можна пережити
Терези
© Copyright: Ассоль Шульженко, 2023
Свидетельство о публикации №123081400660
Свидетельство о публикации №123081400660
Рецензии