Яка прекрасна синя широчінь!
Бентежить душу парус вдалині!
Як вабить таємнича глибочінь,
Чарують хвилі теплі, мов живі.
О, море! Неосяжне, чарівне!
Величний безмір надить, спокуша!
Розкішне, непокірне, бунтівне,
Воно невпинно будить почуття.
Чуттєве море, наче благодать,
В душі тамує неймовірний біль.
Ловити звуки моря – справжній кайф,
Аж серце завмирає мимовіль!..
В морській стихії – магія небес,
Та дух її так схожий на земний.
О, як бентежить Господа шедевр,
Мелодія пругких ритмічних хвиль!
В безодні темній – відблиски зірок
І місяця розмитий ореол.
Ледь стримую в душі беззвучний зойк:
Як розгадати таємниче дно?..
Безмежне море – вічна таїна!
В привабливості є магічна міць.
О, Господи, якби ж не ця війна,
Вбирала б я душею дивний світ!..
Прекрасна широчiнь
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123081405940
Свидетельство о публикации №123081405940
Рецензии