Грай, сопiлка пастуша
Доки губ не скує зима,
відлітай, журавлю, у край,
де в очах не живе журба,
де півнеба не криє дим,
де гаї не горять вогнем,
і катма долі молодим —
діла мати з отим царем.
Замість жалю, скорбот уміст,
журавлят повернеться стрій
із Країни Забутих Міст
у долину довічних мрій.
Грай, сопілка пастуша, грай.
Шелевіють нехай поля.
В небі стрій журавлів і я.
Грай, сопілка пастуша, грай.
світлина: Деніс Саражин.
Свидетельство о публикации №123081004094