Чекав, та не прийшла ти на побачення,
Так прикро це, але й передбачено,
Бо не приймала мої залицяння,
А я освідчився тобі в коханні.
Промовчала, ніби мене не чуєш,
Не бачиш душу як мені турбуєш,
Но згоду дала на наше побачення,
Чудовий вечір, час мій марно втрачений.
З букетом квітів на одинці стою я,
І світло падає м'яке від ліхтаря.
Місто живе, вечірній шум та метушня,
Веселі люди поруч, сумний тільки я.
Невдале побачення
© Copyright: Ириша65, 2023
Свидетельство о публикации №123080802861
Свидетельство о публикации №123080802861
Рецензии