То Ти ж вiдмий?

     "То Ти ж відмиєш?"
       Маргарита Метелецька

" Ещё немного - и забыть о лете,
Бумажным змеем выпустить из рук.
И жухнет лист, и мы уже не дети,
И нас не мамы будят поутру.

Приходит осень ровно на три такта,
И мы, конечно, знаем наперёд,
Что всё случится так-то или так-то,
Что поболит немного, и пройдёт."

"Ветер двинется на юг, тронет лодочку твою -
Не успеешь оглянуться - пришвартуешься в раю"
                Елена Касьян

Навіщо я Тобі, о мій святий Ісусе? -
Як скабка в оці, як зів'яла роза -
В Твоєму торжествуючому русі
Я, певно, п'яте колесо до воза?

Завжди у переповненнях емоцій,
Хоч прагну геть на них поставить крапку...
Вже без вітрил давно, без карт, без лоцій,
Бо знов прокол - й горить на ворі шапка!

І знов скуліж про милості й спасіння --
Гріх мій попереду, як в Псалмі покаяннім...
Тому і розпач, аж до голосіння,
Тому й мої віршовані прохання...

Тремтить душа в порушеннях Законів,
Як зверху знов гординя проклятуща -
Несуть до пекла знавеснілі коні,
А я ж так прагну - тільки в райські кущі?

І поки Ти у сяйві Вічнім кличеш,
Що Рай в мені, що десь шукати годі,
Я руки опустила й мокрі вічі,
Бо вся в задушних прірвах, десь насподі.

Через свій гріх давно уже я знаю,
Почому в Тростяниці гребінці ж -
І кожний день я на хресті вмираю,
Бо не в Твоїй, мій Господе, руці?

І кожний день здіймаю руки вгору -
Не залишай гріховну, ницу, хвору?!
Нехай душа - забрьохана й безкрила -
То Ти ж відмиєш - й буду серцю мила!?