Ранок

Ранок - холодний, простий, пустий,
Мов безпідставна дичина,
Що виринає з озера.
Ранок - рамка, фрейм,
Ваш погляд - шедевр з багетної майстерні,
Обпечений золотосяйвом -
Суцільне рококо.
"Рококо" - крихка свідомість,
Пастка фреймворків,
Що майже як рідні.
На майстер-класі малюю
Світанкову темінь,
Невідчутий дотик.
Так болить невідчутий Ваш дотик -
До розплавлених нейронів,
До запаморочення.
До падіння дубового листя
На тонку забронзовілу шкіру.
Ваші очі - мов полохливі моря,
Ласі до знань,
До слави жадібні,
До болю лаконічні,
І я падаю в них,
Мов у стихію слабкості,
Зриваючи з себе
Павутиння обіцянок.
Птахи шепочуть...
Виявляється, то була
Спарта...

2023


Рецензии
Душевные стихи, Марина, с теплотой!

Жюр22   09.08.2023 12:18     Заявить о нарушении
Спасибо)

Марина Чиянова   09.08.2023 12:18   Заявить о нарушении

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →