Ноти меланхолiй

 

Червоніло літо, розсипало квіти,
Фарбувало синім в полі сокирки,
Тішило хмарками, сміхом біля річки,
Ласкою і сяйвом шовковистих хвиль.

Був спекотним червень і жагучим липень,
Відкривало літо джерело натхнень.
Хмарами й дощами пригощає серпень,
Осінь наближає непривітний день.

Вже в полях пшеничних лиш стерня жовтіє,
Запахом полину збуджують вітри,
Від сльоти-негоди скоро все змарніє:
І гаї, і поле, луки і річки..

Ноти меланхолій вже звучать в повітрі,
Хвилі ностальгії відчувають сни…
Пригасають барви в сонячній палітрі,
А в душі і серці – присмаки війни…


Рецензии