Вiдiзвусь
Коли мене не стане на землі,
Залишусь у повітрі тихим вітром,
Краплинкою журливою на склі,
На пагорбах синіючим барвінком.
Я квіткою прокинусь на лугах,
Дзвінким джерельцем вибіжу весною,
Росою заряснію в пелюстках,
Сніжинкою легенькою зимою.
Я жайворонком щиро відізвусь,
В полях пшениці – колосом ядреним*,
Засяю в темнім небі, усміхнусь,
Звучатиму в своїх віршах натхненних.
Я хочу дочекатись мирних днів
І про звитягу мрію дні і ночі,
Уже в душі не вистачає слів,
А в серці тільки розпач від емоцій…
*Ядрений (ядерний ) – великого розміру (перев. про зерно, насіння і т. ін.); добірний.
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123080307211
Свидетельство о публикации №123080307211
Рецензии