Дозрiвае серпень

Дозріває серпень

Дозріває серпень у моїх долонях,
Ніжністю і сміхом зріє на вустах,
В колосках, стодолах, у садах, дібровах,
У думках і звуках, навіть в почуттях.

Спокушає серпень нотами натхнення,
Запахом малини, груші, кавуна,
Неповторним смаком меду і варення,
Золотом пшениці, співом цвіркуна…

Як легенька хвиля, серпень добігає,
І тепло, і ласку щедро віддає.
Вже потроху й осінь всюди дозріває,
Дощиком холодним землю обдає…

Гладь озер німіє у чеканні тиші,
Оксамитом ночі пестить наші сни,
Червоніють жарко грона на калині,
А в душі бентежній – смутку кольори…


Рецензии