Богдан-Игорь Антонич 1909-1937 Mater dolorosa
Ветры задувают.
Звёзды не считай;
только три мерцают.
Три звезды-сиротки,
точно три слезы,
точно жемчуг в море,
ветер закружил.
Плахта чёрной ночи
кроет всё шатром.
Видят ли что очи?
Мать идёт тропой.
Мрачная година,
звёзды точно зёрна.
Идёт с сердцем Сына,
что пробито тёрном.
Воскресенье, 27 марта 1932
В темну, чорну ніч
віяли вітри.
Срібних зір не ліч;
мерехтять лиш три.
Три самітні зорі,
наче сльози три,
наче перли в морі,
віяли вітри.
Чорна плахта ночі
навкруги шатром.
Чи що бачать очі?
Мати йде шляхом.
Темряви година,
зорі жовтим зерном.
Йде із серцем Сина,
що пробите терном.
Неділя, 27 березня 1932
Свидетельство о публикации №123080201089