І знову не порозуміння. Сварка.
Пропалені вогнем, втікаємо у даль.
І падає весь міст, біжимо без оглядки,
І нутрощі стискають і горять.
Здіймається той попіл, сірий,
З-під ніг тріщить провалена земля,
І я кричу так і злісно і без віри,
У відчаї, що душу спопеляв.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.