Лiтнi ночi

Я закохана в літні ночі
В тиху темряву сонних міст,
В їхні сни, чарівні, пророчі,
Як від іншого світу лист.

Вже запівніч давно надворі,
Я іду, у замріяній млі,
Вірний шлях мені вказують зорі,
На небес темно-синьому тлі,

Легкий вітер наспівує знову
До нестями знайомий мотив,
Ледве чутну свою колискову
Для погаслих сліпих ліхтарів.

Мерехтять де-не-де ніжні квіти,
Наче зорі, що впали з небес,
Сяють тим, хто радіють, як діти
Низці тихих, незнаних чудес.

І милується місяць ошатний
У люстерко стрімкої ріки.
О, краса тих ночей неоглядна!
Залишитися б тут... на віки!


Рецензии