душа

душа в мереживнiй сукенцi
в липневу днину
переказала спомин ненцi
в тяжку хвилину:
не стане вогником яскравим
сира вуглина,
зоря не стане золотава
кpiзь павутину…

то ж як знайти ту середину-
мiсцину вiри,
як розтопити ту крижину,
щоб знову лiра
звучала в серцi та на волi
без партiтури,
щоби пiдспiвували зорi,
як трубадури…

та тiльки знову нiч-небога,
в лицi провидця
жде, як нiколи, вiдкупного,
щоби звiльниться
вiд полинових тих думок,
вiд слiз та болю,
а час по стежцi, - «цок- та- цок»
стiка поволi…

20.07.2023


Рецензии
Дякую за українську мову - пані Людмила! Нею - геть усе відчувається остріш: бо - кожній літері, відповідає звук - майже без виключень, бо слов у мові - набагато більше, а заощаджувань з інших мов - трохи...
Хтось із розумних - колись припустив, що скільки саме мов - знає будь яка особистість, стільки раз вона є - людиною!
Хай щастить: все буде гаразд...

Чуть-Чуть Другой   29.07.2023 22:13     Заявить о нарушении
Навзаєм,дякую за добрий вiдугук… все буде добре❤🙏🤗

Людмила Аристархова   29.07.2023 22:21   Заявить о нарушении