ЧОЛОВІКУ.
Відвоювала. Відмолила. Зберегла.
Я безперервно в те вікно дивилась.
В операційній чаклували "доктора",
Схилившись над твоїм "заснулим" тілом.
Крізь стіни слала життя імпульси: "ЖИВИ!"
Поки хворів: онучок народився.
Натомість віддавала душу: "На! Бери!"
А наш Господь, не вірячи, дивився.
Я відганяла думку, що можуть не спасти.
Забрать тебе, коли іще в польоті.
Дихання друге зміг знову ти знайти,
Не випасти з сідла… на повороті.
Вiдвоювала. Вiдмолила. Зберегла
© Copyright: Тамара Ненчина, 2023
Свидетельство о публикации №123072901451
Свидетельство о публикации №123072901451
Рецензии