"Ні, ще не осінь", –
Я шепочу, немовби пісню, цілий день.
Та й в шумі сосен
Не відчувається поки що тужний щем.
Ще теплий вітер
Втішає душу ніжним подихом своїм.
Усе ще квітне,
Сумний осінній не нагадує екстрим.
В тінистім лісі
Приємно пахне теплим дощиком грибним.
Ще у повітрі
Не віє зовсім розставанням роковим.
Метаморфози
Ще ледь помітні, всюди тиша, благодать.
Хоча вже лози
Усе частіше так безрадісно мовчать.
В пташиних зграях,
Здається, чути вже якийсь переполох.
В густих туманах
Ховає ранок берег озера з човном.
Дивлюсь на просинь
І вже сумую разом з небом в унісон.
"Ні! Ще не осінь!" –
Я шепочу, хоч бачу хмурий горизонт…
Війна жорстока
Вже й так безбожно зруйнувала чуйні сни…
Я не готова
До днів осінніх, до томливої журби!..
Ще не осiнь
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123072803143
Свидетельство о публикации №123072803143
Рецензии