Мить з тобою

Чи тисяча життів чи мить з тобою?
Нехай сміється мисяць та летять
Хмаринки над моєю головою,
Та зіроньки спадають в літній сад.

Вони кружляють в небі, мов танцюють,
Мереживом сплітаються зі снів,
А доля та не спить - завжди працює,
Над візерунком днів, ночей та слів.

Стежки сплітає доля, що водили
Нас з різних гір, лісів, морей, світів…
І світло тих очей, що серцю милі,
Як лебідь, що повз мене пролетів.

Ти, доля, зачекай… Цю мить чарівну,
Впізнаю серед моря, серед снів,
Та погляд тих очей небесний, дивний,
Він вартий міліонів сліз та слів.

В ту ніч, коли кружляють літнім небом
Зіркові візерунки замість слів,
То й тисячі життів мені не треба,
Лишень з тобою мить без зайвих слів.


Рецензии