Порину в ромашкове літо,
Зігріте цілющим теплом,
В духмяне спокусливе сіно,
У берег, що вабить зелом.
Хай сонце торкнеться промінням
Моєї сумної душі,
Наповнить живлющим повітрям
Без зайвих вагань, метушні.
Хай білим чаруючим квітом
У грудях засяє весна,
Розвіє печалі всі вітром,
Що ранять по волі кремля.
Хай щедре ромашкове літо,
Що зіткане з тиші і трав,
Чуття випромінює вільно,
Без болю й пекельних заграв.
А я у принадність порину,
У запах медових лугів,
Забувши хоча б на хвилину
Про хижих зловісних круків..
Порину в ромашкове лiто
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123072704186
Свидетельство о публикации №123072704186
Рецензии