Мелодiя квiтучоi пори
Такі прості, такі вони звичайні
Волошки і ромашки, сокирки…
Та скільки шарму в їхньому убранні,
Не можна мимо байдуже пройти.
З очей квіток струмує досконалість…
Дарують ніжність барви пелюстків
І випромінюють закоханість, ласкавість
Та безліч інших щирих почуттів.
В них є душа, наповнена блаженством,
Гармонією чар і чистоти,
Я відчуваю кожним чулим нервом
Мелодію квітучої пори…
Моя душа наповнюється драйвом,
Акордами романсів чарівних…
Слова і фрази бліднуть перед сяйвом
І запахом цих квітів польових!
Та біль щемкий туманить раптом очі
Від позначки кривавої війни…
І не зникає довго ком у горлі,
І серце обливається слізьми…
Свидетельство о публикации №123072606949