Мий шлях

Ти прокладав мені дорогу Сам,
Ти вчив смирення в низині -- в долинах...
Я не шкодую, Боже, ні на грам,
Що вчилась крізь вогонь до Тебе линуть.

Були часи принижень та образ,
Були часи, коли я в наріканнях
Зверталася та плакала не раз,
А Ти чекав простого покаяння.

Мої всі мрії, задуми усі
Ти руйнував, звільняв від бруду серце.
А я з характером своїм -- у всій красі
Тобі відповідала гостро, з перцем.

Боролася з Тобою, але Ти
Терплячим був до норову дитини...
І міг з любов'ю ТАК відповісти,
Що потім лляла слізоньки години.

Не залишав ніколи, ні на мить,
Й тоді, коли здавалося не можу
У полум'ї вогню постійно жить,
А Ти мене тримав й беріг, мій Боже!..

Позаду -- ціла книга, шлях життя,
Ти Сам складав сторінки крок за кроком...
А я губилась в різних почуттях,
Поки усі засвоїла уроки.

Та попри все мене Ти не кидав,
Та попри все любив та вів за руку...
Ти як Художник долю малював,
Як Композитор вчив небесних звуків.

18 липня 2023 р.


Рецензии