Коктейль краси

Від вибухів страшних, несамовитих
Здригається згорьована Земля.
Та в росних травах, ароматних квітах
Знаходить спокій зранена душа.

Вдихаю запах, кольори вбираю,
Милуюсь і радію, мов дитя.
Якби ж здолати кровожерну зграю,
Щасливим би було тоді життя.

Коктейль краси – як хвиля насолоди!
Як животворний ніжності бальзам!
Тягну безмовно до небес долоні,
Прошу послати кару ворогам.

Так хочеться в душі відчути радість,
Йти без страху по травах, по стежках.
О, Господи! Перенесись в реальність,
Не убивай надію у серцях!..


Рецензии