Клеопатра

Сяяв чертог. Гриміли хором
Співці і флейта, най, кларнет.
Цариця голосом і зором
Пишний заводила банкет.
Серця жадали її ризу…
Раптом над кубком золотим
Вона задумалась й донизу
Схилила голову утім.

І ось бенкет ніби дрімає.
Безмовні гості. Хор мовчить.
Втім, знов вона чоло здіймає-
І голос лицарям звучить:
Для вас моє кохання – рай!
У вас є шанс його купити-
Я можу рівність відновити;
Тож ви прислухайтесь, бодай!

Хто грішний торг почне, чи збудить?
Свої я ночі продаю.
Скажіть но, хто між вами купить
В обмін життя любов мою?-

І глас її всіх обіймає,
Палають пристрастю серця…
Вона бентежний шум сприймає
З холодним виглядом митця
І сталий погляд свій наводить
Всім шанувальникам своїм…
Раптом із натовпу виходять-
І торг відкритий вже троїм.
Вона встає й підводить очі,
Здійснилось: куплені три ночі,
Життя дзиґар пришвидшив біг
І ложе смерті кличе їх.
Благословенні вже жрецями
Із урни долі (роз тудою)
Перед закляклими гостями
Виходять бранці чередою.
І перший – Флавій, воїн смілий,
В дружинах римських посивілий,
Дружини він не зніс вини
З її презирства, прохолоди
Й прийняв він виклик насолоди
Як і приймав у дні війни
Тривалі битви й нагороди.
За ним Крітон, юний мудрець,
Громадянин пущ Епікура,
Він шанувальник і співець
Харіт, Кіпріди і Амура.
Люб’язний серцю та очам,
Як весняні весільні квіти,
Останній імені всім нам
Не передав. Його ланіти
Пух перший ніжно відтіняв;
Очі у захваті здійняв;
Жаги геть нетерпляча сила
Воліла  серцю молодому…
І сумний погляд зупинила
Цариця горда тож на ньому.

-Клянуся,- матір насолод,
Тобі нечувано, о боже,
Що я у сенсі нагород
Схожу батрачкою на ложе.
Почуй мене, славна Кіпрідо,
І ви, підземні всі царі,
О боги грізного Аїду,
Клянуся я, що до зорі
Моїх володарів бажання
Я сласно всіх задовільню
Всіма прийомами лобзання
За їх життєву комірну.
Щойно ж ранковою порфірою
Аврора блисне де-не-де,
Клянусь, під смертною сокирою
Глава щасливців відпаде.
І ось уже сховався день,
Місяць блищить золоторогий:
Олександрійські всі чертоги
Покрила насолоди тінь;
Фонтани б’ють, горять лампади,
Куриться легкий фіміам,
Чуттів і пристрасті принади
Земним готуються богам;
В розшитих золотом покоях,
В звабливих променях чудес,
Смакують рай життєвий двоє
Й усе за згодою небес!