Я жду пер. Риммы Батищевой

Я жду. Я жду Твого листа!
Як саме жду, Ти знаєш, Боже...
І надто відповідь проста -
В похмурий день і в днину гожу.

Я так утішно берегла
В обіцяні дарунки мрію?
Але, напевно, не змогла...
Та все ж...надіями хворію...

Чорніє обрій .Ніч - жахи -
Нові знесилення та розпач...
З'їдають, наче ховрахи,
Мою Любов як ласу здобич...

А потім - я не бачу дня -
Немає жодного в нім сенсу.
Чи буде ж воля, щоб звільняв
Від пут журби? То я - воскресну!

І чорна смуга враз мине,
Коли згадаєш Ти мене?!

                Перевод - Риммы Батищевой


Я жду, жду от Тебя письма!
Я очень жду, Ты знаешь, Боже…
Простая отповедь весьма –
В неясный день и в день погожий.

Я благодарно берегла
Мечту, сулящую подарки?
Но, вероятно, не смогла…
Ах, всё же…так надеюсь жарко!

Чернеет окоём. Ночь – жуть –
Отчаянье и сил упадок…
Как будто точит вредный жук,
Мою любовь как плод, что сладок…

И я потом не вижу дня –
В нём смысла нет, всё неуместно.
Освободишь ли Ты меня
От пут тоски? И я – воскресну!

Печаль пройдёт, и свет – в окне,
Когда Ты вспомнишь обо мне?!

на фото - в Ботанічному саду, м.Київ