Не кидай

     Розламані долі...У вибухах - ранки.
     Не ночі лиш чорні - вже чорні й світанки.
     Міста постирали дощенту з землі
    Понищили села - великі й малі...

    Русня закривавила     мирні оселі -
    В вишневих садочках, де пісні веселі.
    І вся Україна - суцільні жахи -
    Ховається звір, не щебечуть птахи.

    Хоч плач, хоч не плач, як я діяти маю?
    Не видно кінця бійні цій ані краю.
    Немає ні прощення їй ані назв -
    На нитці тримається кожен із нас -

    В бажаннях накрила б пекельна їх хмара,
    Геєнський вогонь та страшна Божа кара!
    Щоб волю, нарешті, та край зберегти,
    Зламай, любий Боже, рашистські хребти!

    Заради святого всього у житті -
    Не кидай нас, Боженько, на самоті!


Рецензии
Мені близький Ваш біль, Маргарита, який чується в кожному рядку вірша! Молимось! На Господа одна надія! На Його безмежну милість! Мира нам всім! Була Рада зустріти землячку!
З повагою, Олена! Кривий Ріг.

Елена Ярошенко 21   30.07.2023 09:06     Заявить о нарушении
Дякую, дорога Олено, за співзвучність! З Любов'ю - Маргарита

Маргарита Метелецкая   02.08.2023 13:22   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.