Дивиться дитина у мобiлку
У мобілці, як завжди, фігня.
І не бачить та дитина гілку,
На якій співає пташеня.
Ті мобілки, мов рідненьких, тулять
З ночі до ранкової зорі.
Краще від футболу свіжі гулі
Мали б у старенькому дворі.
У мобілку дивиться дитина.
Так минають дні, мине й життя...
Більше сенсу має спів пташиний.
А життю – не буде вороття...
Свидетельство о публикации №123071100670