Побалакай зі мною хоч трохи.
Розкажи що з тобою і як.
До батьківської хати дороги,
Не зведуть нас з тобою ніяк.
Вибачай що турбую даремно,
Просто скучила. Всі ці роки,
Вітер дме, як на морі-буремно.
Там де б наші зійшлися шляхи.
Ти мовчиш так давно і нещадно,
Знаю що заслужила на те.
Лиш згадай,що дзвонити не складно
Коли віра в душі проросте.
10.07.2023
Проросте
© Copyright: Солнцева Надежда Александровна, 2023
Свидетельство о публикации №123071102695
Свидетельство о публикации №123071102695
Рецензии